Ім'я цього барда та драматурга добре відоме нашій публіці. Він належить до блискучої плеяди бардів «першого призову» і по праву займає гідне місце у низці великих імен – Висоцького, Окуджави, Галича, Візбора. Він з бардів – «найтеатральніший», у всіх на слуху його пісні з фільмів «Звичайне диво», «12 стільців», «Будинок, який збудував Свіфт», «Бумбараш», «Людина з бульвару Капуцинів», «Червона Шапочка», «Вусатий нянь», «С. дорослість», «Безрозмірне Кім-Танго» та багатьох інших.

Кім абсолютно вільний. Його сценічна фантазія може відрізнятись від оригіналу, але при цьому нести його «дух» - внутрішній пафос і темперамент. Не кажучи вже про бездоганне

смак нашого автора, його легкий гумор, справжній – це важливе слово – веселощі та блискуче володіння рідним словником.

Кім майстер, який вміє знайти такі повороти у знайомих характерах та сюжетах, які читачам і не снилися. Театр це любить. Люди на театр цього чекають. Для режисерів це ласе завдання. Для акторів – свято. Не кажучи вже…